Турма
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 05:19, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Турма, -ми, ж. соб. Стадо овецъ. Фр. Пр. 9. Турма вже йде з поля. Каменец. у. Що то в полі за димове?... чи вівчарі турми гонять? Гол. І. 38. Ум. Турмонька, турмочка. Овець турмонька. Гол. II. 60.