Сунути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 03:42, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Сунути, -ну, -неш, гл. 1) Одн. в. отъ совати. Сунуть Не сунь носа до чужого проса. Ном. № 9647. Півкопи грошей в руку суну. Котл. 2) Двигаться, итти. У обід знову Грицько суне. Мир. Пов. 121. Про вовка помовка, а вовк і суне. Ном. № 5769. Комарів як суне, то аж світа не видко. Зміев. у.
