Брязкотіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:58, 26 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Брязкотіти, -чу, -тиш, гл. = Брязчати. Ком. II. 53. А він собі як став грошима брязкотіти. Я брязкотів кайданами важкими. К. ХІІ. 51.