Скидати

Скида́ти, -да́ю, -єш, сов. в. скинути, -ну, -неш, гл. 1) Сбрасывать, сбросить внизъ, сваливать, свалить. Шо то впало? То я з столу ложку скинула. Черниг. у. Добич із коней скидайте. ЗОЮР. І. 32. 2) Вскидывать, вскинуть на верхъ. Убю та й на вишку скину. Ном. № 3649. Скинув рушницю на плече. Мир. ХРВ. 81. 3) Снимать, снять. Нум, брате, ми з себе зелені жупани скидати. ЗОЮР. І. 36. Почав скидати шапку. Рудч. Ск. І. 129. 4) Только с в. Выпить (водки). Скинув чаркудругу. Мир. Пов. II. 63. І по третій скинули на шлунок. Мкр. Н. 37. 5) Смѣнять, смѣнить, отставлять, отставить отъ должности. Скиньмо голову, люде добрі. Левиц. Пов. 185. 6) — горща. Ставить, поставить родъ сухой банки на животъ. 7) Скида́ти на ко́го. Быть похожимь. Обличчям він дуже скида на вас. О. 1862. IX. 61. 8) — руко́ю на ко́го, що. Показывать, показать. ЗОЮР. І. 310. 9) — о́ком, очима. Бросать, бросить взглядъ, взглянуть. Г. Барв. 215. Скину на неї оком, то вона як жар почервоніє. Стор. М. Пр. 33.