Підкидач

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Підки́дач - іменник, чоловічого роду, істота

Сучасні словники

ПІДКИДАЧ, -а, ч.

Той, хто підкидає щось або когось.

   «Підкидач дров швидко впорався з роботою».

Людина, що таємно залишає (часто дитину) десь.

   «Його вважали підкидачем».

Етимологія: Від підкидати. Синоніми: підкидник (рідше). Антоніми: — (відсутні усталені).

Ілюстрації

Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87

Зовнішні посилання