Окучка

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Окучка - іменник, жіночого роду, неістота

Сучасні словники

ОКУЧКА, -и, жін. 1. мисл., іст. (традиційне). Невелика огорожа, зазвичай із верболозу або очерету, навколо качиного чи гусячого гнізда, що використовувалася мисливцями для приваблювання дикої птиці. Контекст: Слово зафіксоване в історичних словниках (зокрема Б. Грінченка) як автентичне діалектне найменування мисливського приладдя. 2. розм., с.-г. (нерекомендоване). Те саме, що підгортання. Пригортання землі до основи рослин для стимуляції їхнього росту. Стилістична позначка: Вважається калькою з російської мови (окучивание). У професійній агрономічній термінології та літературній мові замінюється нормативними відповідниками: підгортання, обгортання. 3. розм. (знаряддя). Ручний інструмент або насадка на мотоблок для підгортання культур. Нормативний відповідник: підгортач, рало.


Етимологічна та стилістична довідка: У першому значенні слово походить від давнього «кутати», «огортати». У сільськогосподарському контексті слово «окучка» є суржиковим новоутворенням, тому його вживання в офіційних текстах, наукових працях чи підручниках не допускається.

Ілюстрації

Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%87%D0%BA%D0%B0

Зовнішні посилання