Облуплений
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:37, 30 березня 2026; Oaartomkina.fshn25 (обговорення • внесок)
Облуплений, -а, -е. Ободранный. Знають як облупленого (кого). Превосходно знаютъ, насквозь видятъ. Мнж. 168.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Тлумачення із "Словника української мови"
ОБЛУПЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до облупити. Ось облуплені смереки лежать: десь уверху стяв їх гуцул, обрубав гілля, облупив (Хотк., II, 1966, 315); Доярки лишають облуплені яєчка.., недопиті пляшки молока і накидаються на свіжу пошту (Вол., Місячне срібло, 1961, 222); Пара йде з щойно облупленого звіра (Ю. Янов., І, 1958, 186).
Ілюстрації
|
|
|
|
