Шпурнути

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Шпурнути, -рну, -неш, гл. Однокр. отъ шпурляти. Бросить, швырнуть. З кишені винявши півкіпки, шпурнув в народ дрібних. Котл. Ен. II. 12. Шпурнув палку. Грин. І. 220.

Сучасні словники

шпурну́ти розм. помахом руки, рук змусити летіти, падати або змусити летіти з метою влучити в когось, щось і т. ін

ШПУРНУТИ, ну, неш, док., перех., що, ким, чим і без додатка. Однокр. до шпурляти.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання