Нововірець

Нововірець, -рця, м. Послѣдователь новаго ученія, новой вѣры. К. ЦН. 297.

Сучасні словники

Новонавернений, новий прихильник якоїсь релігії; неофіт (у 1 знач.).

Приклади:

Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одного. (Біблія. Пер. І. Огієнка)

Незгодою поміж нововірцями дуже зручно скористалися єзуїти, вони розкладали їх ще більше, а в кінці дощенту розбили їх. (І. Огієнко) Прихильник нововірства.

Приклади:

Ci нововірці, яких у Італії прозвано катарам, або патаренами.., відкидали всяку ієрархію і всякі церковні обряди. (І. Франко)

Ілюстрації

Див. також

Нововірний Нововірство

Джерела та література

Словник Горох