Дівчище
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:20, 24 жовтня 2025; Asdidorenko.fmmh25 (обговорення • внесок)
Словарь української мови Дівчище, -щі, ж. Ув. отъ дівка.
ДІВЧИ́ЩЕ, а, ж. Збільш. до ді́вка 1. Ач, яка здоровенна дівчище (Сл. Гр.); — Мала вона свій розум у голові, але затовкли.. Господи, що тота дівчище не натерпілася за свій вік (Фр., 1, 1955, 265)
