Уболона
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:34, 11 жовтня 2025; Krtorshyna.fpmv25 (обговорення • внесок)
Уболона, -ни, ж. = Оболона. Гол. II. 232.
Зміст
Сучасні словники
УБОЛОНА, ж. (застаріле, діалектне) Те саме, що оболона — низина, лугове заплавне місце, яке затоплюється під час паводків. Колись увесь край був уболоною, і весною вода покривала всі луки (Грінченко, Словник української мови, 1907—1909). Селяни пасли худобу на уболоні біля річки, де трава була соковита і зелена (етнографічні записи). Використовується в значенні топоніма, зокрема для назви місцевості або земельних ділянок біля води. Назва «Оболонь» походить від староукраїнського слова уболона (етнографічні та топонімічні джерела). Тлумачення слова у сучасних словниках Те саме, що оболона — низина, лугове заплавне місце, яке затоплюється під час паводків.
Ілюстрації
|
|
|
|
