Ткнутися

Ткнутися, ткнуся, ткнешся, гл. Кинуться куда. Їй тепер, як тому чоловікові, що у степу заблудився: туди ткнися пусто, і туди никни голо. Мир. Пов. II. 101. Куди не ткнуся, нема поради. Шейк.

Сучасні словники

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)

теж саме що й ТИКАТИСЯ 1, тикаюся, тикаєшся і тичуся, тичешся, недок., ТКНУТИСЯ, ткнуся, ткнешся і ТИКНУТИСЯ, нуся, нешся; наказ. сп. тикайся і тичся; док.

1. Різко торкатися чого-небудь, штовхатися чимось у що-небудь. Коли голова колони безшумно зупинялась, задні з розгону набігали на передніх, тикались носами у спини товаришам (Олесь Гончар, Новели, 1954, 71); Встав [Потап] на коліна, просто у сніг, і ткнувся лицем в зложені руки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 279); Задоволено повискуючи, намагався [собака] тикнутися холодною чорною цяточкою носа просто в обличчя дівчині (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 224); // Рухаючись, ударятися об що-небудь; наштовхуватися на щось. Керманичі направляють дарабу на берег, і вона тикається носом у каміння (Гнат Хоткевич, II, 1966, 393); Він схоплюється і розуміє, що човен ткнувся в прибережний пісок (Олесь Донченко, V, 1957, 13); Незабаром пліт знову шарпнуло, і він тикнувся у щось тверде (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 106).

2. перен., розм. Безладно рухатися, кидатися, метатися. «Москвич» їхній, тикаючись між комбайнами та старими сівалками, поволі вибирається на просторе (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 181); Повернулась [Майя] хвилин через п’ять — скулена й посиніла від холоду. Ткнулась до етажерки, до вікна, ніби щось шукала наосліп (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 118).

3. перен., розм. Настирливо йти, проникати куди-небудь; лізти. * Образно. Всюди він тикався, у найменшу щілину пробивався, мовби на те, щоб скрізь люди відчули — він перший вітер весни (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 152); // Втручатися в чужі справи, в чуже життя. Був він ще сам не старий і здоровий та й не любив, як хто-небудь втручається та тикається в його роботу (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 267). ♦ Куди (де) не ткнися — скрізь. — Куди не ткнися, всюди він [Колісник] устряне і завжди його верх і затичка (Панас Мирний, III, 1954, 274).

4. тільки недок., кого, чого, до кого—чого, перен., діал. Стосуватися. Там зайшли невеликі зміни, котрими, однак, молода дівчина мало займається, бо вони цілком її особи не тикаються (Ольга Кобилянська, III, 1956, 343). Що тичеться кого, чого, до кого — чого, заст. — щодо кого-, чого-небудь; що стосується когось, чогось. Що тичеться до статей про театр, то я за це діло навдаху [навряд] чи візьмусь, бо я не теоретик і виконую так, як бог на душу покладе (Збірник про Кропивницького, 1955, 356).

ТИКАТИСЯ 2, аюся, аєшся, недок., розм. Звертатися один до одного на «ти». Ми давні друзі, то чому б нам і не тикатися.