Лащити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:41, 19 квітня 2025; Oykozik.if21 (обговорення • внесок)
Лащити, -щу, -щиш, гл. Ласкать. Лаще мати дитину: Харьк.
Сучасні словники
ЛАЩИТИ, лащу, ластиш, недок., перех. Те саме, що пестити. Часом прокинеться в ньому чоловік і він тоді став таким добрим: і дітей лащить і до жінки заговорить як слід (Коцюб., І, 1955, 438); Він ходить між корів, підійде до одної, до другої скотини - лащить їх (Ю. Янов., IV, 1959, 13); Марить море Середземне, Ледве лащить береги... (Олесь, Вибр., 1958, 248).
Див. також
Синоніми до слова лащити: ласкати, голубити, милувати, жалувати, ніжити, пестити, пригортати, пестувати
Зовнішні посилання
Словник української мови: https://slovnyk.ua/index.php?swrd=лащити ГОРОХ: https://goroh.pp.ua/Синонімія/лащити#:~:text=ЛАЩИТИ%20—%20СИНОНІМІЯ%20%7C%20Горох%20—%20українські%20словники