Лащити

Лащити, -щу, -щиш, гл. Ласкать. Лаще мати дитину: Харьк.

Сучасні словники

ЛАЩИТИ, лащу, ластиш, недок., перех. Те саме, що пестити. Часом прокинеться в ньому чоловік і він тоді став таким добрим: і дітей лащить і до жінки заговорить як слід (Коцюб., І, 1955, 438); Він ходить між корів, підійде до одної, до другої скотини - лащить їх (Ю. Янов., IV, 1959, 13); Марить море Середземне, Ледве лащить береги... (Олесь, Вибр., 1958, 248).

Джерела та література

Словник української мови: https://slovnyk.ua/index.php?swrd=лащити