Хура

Хура, -ри, ж. Вьюга, мятель. О. 1861. V. 67. Поїхав мій старий, коли б не змерз, бо на дворі хура піднялась. О. 1861. V. 73.

Хура, -ри, ж. Нагруженный кладью возъ, сани съ кладью, кладь. Приїхали козаки аж трьома хурами. Що на перву хуру скриню та перину, а на другу хуру все сребро та злото, а на третю хуру сама Хайка сіла. Грин. ІІІ. 267. Бувало накладуть хуру хліба, як тільки може снасть винести. Рудч. Ск. II. 196. Тепер посилає мене (хазяїн) з хурою в Одесу. Кв. Хури не брали. Рудч. Чп. 146. Стати під хуру. Подрядиться везти кладь. КС. 1882. X. 186. Сергій.... із під хури вернеться. Г. Барв. 206.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках 1)Великий віз або сани для перевезення вантажу, людей тощо; підвода. Покидали наші Воловії хури, Манівцями та тернами По домах сипнули. (П. Куліш) Роман позичив грошей на хату, ще й обіцяв дати хуру до лісу під матеріал. (М. Коцюбинський) – А он, на розвореній хурі Віттям тремтить величезна сосна, а на другій ялина Темним киває вершком. (М. Зеров) 2)(застаріле) Валка підвід. Збіглись раз на містку і такі пани, як їх тогді звали, комисари [комісари], і Тихон і постановилися, бо через місток хура йшла, так що возів двадцять. (Г. Квітка-Основ'яненко) 3)Хуга. Поїхав мій старий, – коли б не змерз, бо надворі хура піднялась.