Цеховик
Цеховик, -ка, м. Цеховой мастеръ. Наші батьки поважні цеховики, люде статечні.
Зміст
Сучасні словники
ЦЕХОВИК, а, ч., розм. 1. Майстер ремісничого цеху. З-за Кожум'яцької брами виходить юрба цеховиків, що вертаються з засідання магістрату, жваво обговорюючи якусь подію (Коч., І, 1956, 445). Цехови́к — термін радянської фразеології на позначення підпільного підприємця в СРСР в період до кінця 1980-х років. За законами і принципами радянського суспільства це економічна самодіяльність, у тому числі і виробництво на державних та кооперативних підприємствах в промислових умовах товарів народного споживання з метою продажу.
2. Робітник з цеху (у 2 знач.).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/{{{підрозділ}}}]]
