Зблідлий

Зблідлий, -а, -е. Поблѣднѣвшій. Сонце викотилось зза Дніпра й освітило їх зблідлі лиця й трохи червоні очі. Левиц. Пов. 38. Тонкі та зблідлі уста. Мир. Пов. ІІ. 61.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ЗБЛІДЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до збліднути. - Банда! Банда!!! - моторошно пролунало на весь вагон.. Воєнком уже був на ногах. Зблідлий, рішучий, з браунінгом в руці, поривно вихопився на середину вагона (Гончар, II, 1959, 170); По зблідлому сухому обличчю, котре не казало про розкоші та достачі, пробігали похмурі смуги (Мирний, І, 1954, 319); Коли в хаті пахне сухими травами і над зблідлими від часу фотографічними картками на стіні темніє пучок волошок, це нагадує про літо (Донч., IV, 1957, 134).

Ілюстрації

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Слова 2025 року/Інститут філології]]