Набелькотати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:42, 30 жовтня 2024; Atbryhotska.fpmv24 (обговорення • внесок)
Набелькотати очу́, о́чеш, НАБЕЛЬКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., що і без прям. дод., розм.
Пояснення слова
Наговрити чого-небудь незрозуміло або багато.
Приклад застосування
Ти не подумай, що мене так вразив цей плохенький доктор Еріксон. Це я все набелькотіла зі злості (Ю. Андрухович).
Зображення
Зображення(посилання)
https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fwww.freepik.com%2Ffree-photo%2Fportrait-young-person-with-thought-bubble_20517876.htm&psig=AOvVaw1FBEMGMvyHaViXHTI8Utgp&ust=1730380511276000&source=images&cd=vfe&opi=89978449&ved=0CBQQjRxqFwoTCNiMuYeetokDFQAAAAAdAAAAABB3 https://www.google.com/url?sa=i&url=https%3A%2F%2Fukr.media%2Fpsihologiya%2F385124%2F&psig=AOvVaw1FBEMGMvyHaViXHTI8Utgp&ust=1730380511276000&source=images&cd=vfe&opi=89978449&ved=0CBQQjRxqGAoTCNiMuYeetokDFQAAAAAdAAAAABC3AQ