Підвернути

Підвернути, -ся. См. Підвертати, -ся.

Сучасні словники

ПІДВЕРНУТИ, верну, вернеш, док., перех. 

1. Хапаючи або зачіпляючи, повертати, переміщати, підсувати і т. ін. під що-небудь. Погонич якось задивився й не доглядів, як машина смикнула батіг з його рук, підвернула під себе (Мирний, IV, 1955, 246); Він підвернув під коліно полу кожушини, щоб не холодило ногу (Чорн., Потік.., 1956, 73); // Підгинаючи вбік, пошкоджувати. Підвернути ногу; // перен., під кого - що. Підкоряти чиїйсь владі. Вони [католики] за приводом єзуїтів почали йти до того, аби всіх русинів відвернути від православ'я, а підвернути під папу (Фр., XVI, 1955, 415); Як грамотний, він усіх рівних підвертав під себе - першим лічився у начальства (Мирний, II, 1954, 130); - Всім світом [Еней] буде управляти, По всіх усюдах воювати, Підверне всіх собі під спід (Котл., І, 1952, 155).

@ Підвернути під корито - позбавити кого-небудь привілеїв, влади і т. ін. - Підвернемо тепер ми під корито ваших полковників та гетьманів; заведемо на Вкраїні інший порядок і не буде в нас ні пана, ні мужика, ні багатого, ні вбогого (П. Куліш, Вибр., 1969, 148).

2. до чого і без додатка. Повертаючи, спрямовувати, повертати і т. ін. до чого-небудь. Вже зовсім близько розіслався чорною смугою ліс. До нього й підвернула коней Софія (Шиян, Вибр., 1947, 8); // Змінюючи напрямок, наближатися до чого-небудь. Розмова урвалася, бо з вулиці до воріт підвернуло кілька навантажених колодами саней з підсанками (Шиян, Баланда, 1957, 50); Підвернувши до ганку, він ледве зсунувся з мокрої конячини, геть знеможений (Баш, Надія, 1960, 444); Вимчавшись наперед, «зіс» зненацька підвернув управо і зупинився (Гончар, Новели, 1954, 145).Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації