Обкурювати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:24, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Обкурювати, -рюю, -єш, сов. в. обкури́ти, -рю́, -риш, гл. Окуривать, окурить. Чого ж він не при собі? Хиба обкурили або обпоїли чим вражі дочки? Мир. Пов. І. 163.