Літеплий
Літеплий, -а, -е. Теплый. Літепла води. Літепле молоко. Шух. І. 141.
Зміст
Сучасні словники
ЛІТЕ́ПЛИЙ (середній між гарячим і холодним), ОГРІ́ЙЛИВИЙрозм., ЛІ́ТЕПЛИЙдіал.; ЛІ́ТНІЙ (який буває влітку). День минав. Я блукав над берегом і лежав на теплому камені (Ю. Яновський); Огрійливе сонечко пробивалося крізь віти (К. Гордієнко); Весь час [ватаг] обертав велику путину біля вогню, аби молоко було рівномірно літепле (Г. Хоткевич); Надворі така погода, що навіть і для Сан-Ремо в цей сезон навдивовижу, таки зовсім літня, бо навіть вечір настільки теплий, що аж не хочеться вікон зачиняти (Леся Українка).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Де ще вжито
Та ось одна панна, з-між усіх найясніша, бере за руку рицаря, що так одважно кинувся в кипляче озеро, веде його мовчки до замку чи до палацу препишного, а там роздягне догола, скупає в літеплій купелі, змастить йому все тіло мастями запахущими, надягне на нього сорочку з найтоншого єдвабу, пропахчену всю парфумами, а там друга вже панна плаща йому на плечі накине, Що вартий, кажуть, цілого міста або ще й з надтом. (Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі - Мігель де Сервантес Сааведра; переклад Миколи Лукаша)
Наосліп рубав і шматував перед собою кинджалом, побоюючись, аби не розступилось під ногами мульке дно. Та ось, зробивши відчайдушний ривок, продерся крізь останній заслін і шубовснув у чисте літепло. (Сон про лісове озеро - Андрій Дмитрук)
І тоді я закачав холоші штанів і ступив у воду, що сягала трохи вище кісточок і була як літепло. (Гетьманський скарб - Юрій Мушкетик
І провела, і роздягтись допомогла, і купіль-літепло приготувала. (Синьоока тивер - Дмитро Міщенко)
Усім гульбищем, всією веселою веремією повезуть його з співом та гуком до саги, до улюблених своїх вод, вивалять просто в одежі в літепло, в куширища, аж розполохавши зорі саги та поснулих замулених карасів! (Собор - Олесь Гончар)
Сула, широкі плеса та мочарі на низині парували, неначе літепло в холодку. По долині понад водою стояв туман густими пасмами, подекуди вже розірваними, неначе над річкою плавали в повітрі шматки прозорої тонісінької намітки. (Князь Єеремія Вишнивецький - Іван Нечуй-Левицький)
Як то приємно є після виснажливої трудової днини тихого літнього вечора стати в саморобному душі і сполокатися лагідним літеплом.
Джерела та література
https://slovnyk.ua/forum/viewtopic.php?f=5&t=1050 http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B9
Історія написання словника
Словник складався 46 років (1861—1907) і мав великий вплив на усталення української літературної мови й літературного правопису. «Словарь української мови» налічує близько 68 000 слів. У кінці четвертого тому окремим додатком наводяться «Крестные имена людей». «Словарь української мови» є найповнішим і лексикографічно найдосконалішим українським словником до початку 20 століття. Працю над словником розпочали ще Є. Тимченко і В. Науменко, які впорядкували лексичний матеріал журналу «Основа» 1861—62 та пізніші лексичні нагромадження, 1897 опублікували (за російським правописом) перші аркуші (літери А — В) як додаток до журналу «Киевская старина».
