Ковзь!
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:32, 18 квітня 2024; A.tiutiunnyk (обговорення • внесок)
Ковзь! меж. Скользь!
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках КОВЗЬ, КОВЗЬ-КО́ВЗЬ, виг.
1. Звуконаслідування, що передає звук ковзання.
Леза ковзанів плавно, – ковзь, ковзь, – їдуть по поверхні (із журн.).
2. Уживається як присудок за знач. ко́взати 1 і ко́взатися.
А він ковзь з ліжка і побіг до дверей (з казки);
Вона ж, дрохва, як гуска. Щоб злетіти, Їй ще й розбігтись треба, бо важка. А голий лід – ніяк не розбіжиться. Ковзь-ковзь... Руками брали дичину (Л. Костенко);
Страхи по одному тихо – ковзь... і обсядуть тебе півколом (із журн.).
КОВЗЬ КОВЗЬ-КО́ВЗЬ, виг. Звуконаслідування, що передає звук ковзання. Приклади Уживається як присудок за знач. ко́взати 1 і ко́взатися. Приклади