Столичний
Столичний, -а, -е. Столичный. Левиц. І. 344. К. Досв. 20.
Сучасні словники
[1]=
СТОЛИЧНИЙ, а, е. Прикм. до столиця. Столична околиця, як і щоночі, темна, безлюдна (Кач., II, 1958, 349); Великого значення набули гастролі П. К. Саксаганського у Харкові, тоді столичному місті України, в 1924-1925 роках (Життя Саксаганського, 1957, 270); // Який міститься, відбувається в столиці, пов'язаний з нею. [Люба:] Батько його - професор столичного університету (Мик., І, 1957, 442); - Таку книгу можна знайти лише у столичних бібліотеках та в мене (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 41); // Який виготовляється, виробляється, виходить і т. ін. у столиці. Він стане славнозвісним трактористом. Портрети його друкуватимуть у столичних газетах (Довж., І, 1958, 81); // Який живе, працює в столиці; // Власт. столиці й людям, які живуть у ній; такий, як у столиці. Столичні звичаї; // Який має манери, звички і т. ін. людини, що живе в столиці. Офіцери були рослі, стрункі, здорові, столичні, розкішно викохані (Н.-Лев., III, 1956, 134).
