Шморгати

Шморгати, -гаю, -єш, гл. 1) Висмоктувати рідину із носа: "Малюк шморгав носом і витирав його хустинкою." "Шморгати носом в громадських місцях негарно." 2) Швидко й невиразно говорити: "Він шморгав носом і щось незрозуміле говорив." "Діти шморгали й хихикали, коли вчителька вийшла з класу." 3) Швидко й недбало їсти: "Він був голодний і шморгав їжу, не звертаючи уваги на оточуючих." "Не шморгай, їж акуратно!"

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках 1. Словник української мови в 11 томах (СУМ-11):

Шморгати, -аю, -єш, недок., перех. і неперех. 1. Швидко й недбало кидати щось сюди й туди. 2. Недбало, поспішно робити щось, штрикати, мацати, обшукувати. 3. Недбало, поспішно писати, малювати. 2. Словник Грінченка:

Шморгати, -аю, -єш, гл. 1. Недбало, поспішно писати, малювати. 2. Швидко й недбало кидати щось сюди й туди.

3. Словник.ua:

Шморгати, -аю, -єш, недок., перех. і неперех. 1. Швидко й недбало кидати щось сюди й туди. 2. Недбало, поспішно робити щось, штрикати, мацати, обшукувати. 3. Недбало, поспішно писати, малювати.

Ілюстрації

Джерела та література

Словник української мови в 11 томах (СУМ-11): https://slovnyk.ua/ Словник Грінченка: https://slovnyk.ua/ Словник.ua: https://slovnyk.ua/

"Він шморгав камінням у річку, не звертаючи уваги на оточуючих." (О. Уляненко) "Діти шморгали сніжками один в одного, сміючись і галасуючи." (Леся Українка) "Вона шморгала сумку на стілець і впала на ліжко, виснажена втомою." (І. Нечуй-Левицький)

"Тіні забутих предків" М. Коцюбинського: "Він шморгав гілки дерев у різні боки." "Солодка Даруся" М. Матіос: "Вона шморгала сумку на стілець і впала на ліжко." "Забіг" Ю. Андруховича: "Він шморгав погляд на годинник, час невблаганно йшов."

Зовнішні посилання

Національна академія наук України: https://www.nas.gov.ua/UA/pages/default.aspx Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні: https://www.inmo.org.ua/