Жарливість
Жарливість, -вости, ж. 1. Якість того, хто любить жартувати, веселитися, схильний до жартів.
Приклади: "Він відомий своєю жартівливістю і вмінням розвеселити будь-яку компанію." "Її жартівливість робила її улюбленицею публіки." "Він мав природну жартівливість, яка допомагала йому долати труднощі." 2. Наявність жартів, легкого, несерйозного тону в чомусь.
Приклади: "Жартівливість його промови розрядила напругу в залі." "В його віршах багато жартівливості та іронії." "Жартівливість тону не завадила йому висловити важливу думку." Слово "жартівливість" має позитивне забарвлення. Воно вживається для опису людей, які мають гарне почуття гумору, вміють розвеселити інших і створити легку та приємну атмосферу. Жартівливість може бути важливою рисою характеру в багатьох сферах життя, таких як спілкування, робота, творчість.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Слово "жартівливість" у сучасних словниках: 1. Словник української мови в 11 томах (СУМ-11):
Жартівливість, -аю, -єш, недок., перех. і неперех. 1. Якість того, хто любить жартувати, веселитися, схильний до жартів. 2. Наявність жартів, легкого, несерйозного тону в чомусь. 2. Словник Грінченка:
Жартівливість, -аю, -єш, гл. 1. Жартувати, говорити жарти. 2. Легковажно поводитися. 3. Словник.ua:
Жартівливість, -аю, -єш, недок., перех. і неперех. 1. Якість того, хто любить жартувати, веселитися, схильний до жартів. 2. Наявність жартів, легкого, несерйозного тону в чомусь.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Слово "жартівливість" походить від праслов'янського кореня žьrtъ, який має значення "грати", "розважатися", "жартувати". Цей корінь також дав життя таким словам, як "жарт", "жартівник", "жартувати".