Культурник

Культурник, -ка, м. Распространитель культуры; культурный человѣкъ. Забудь навіки путь хижацтва скверний і до сем’ї культурників вертайся. К. ХП. 73.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках: КУЛЬТУРНИК, а, ч. 1. Прихильник культурництва. - Треба б нам поговорити про.. національні й просвітні справи, щоб негайно ставать до праці, коли вже нас продражнили «культурниками» (Н.-Лев., І, 1956, 621); Молодіж українська [у 80-х роках XIX ст.] ділилася на «політиків» і «культурників» (Сам., II, 1958, 391); Показано Потурайчина [у повісті Л. Мартовича «Забобон»] тільки як культурника, що обстоює потребу організації читальні, кооперативу тощо (Іст. укр. літ., І, 1954, 687).

Ілюстрації

Зовнішні посилання

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA