Мерцвяк

Мерцвяк, -ка́, м. = Мертв’я́к. Греб. 358. МЕРТВЯК, а, ч. Те саме, що мрець. [Сганарель:] Мертвяк страшніший від живого для христьянина (Л. Укр., III, 1952, 400); - Ну, а це що за мертвяки? - запитав дід, показуючи на побитих фашистів у ногах Орлюка на дні човна (Довж., І, 1958, 288); * У порівн. По тих халабудах тільки де-не-де горіли свічечки і метушилися якісь неприємні тіні, немов мертвяки повилазили з того світу (Мирний, III, 1954, 261); Цю щасливу для нас ніч ми спали, як мертвяки (Досв., Вибр., 1959, 101); // перен. Про людину в стані фізичного або духовного занепаду. [Прокіп:] Не можу я стерпіти, Аркадію Івановичу, коли отакі мертвяки починають сунути свій ніс в живе і велике діло (Корн., II, 1955, 84).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації