Грап
Грап, -па, м. Графъ. Левиц. І. 493. Стор. І. 152. Драг. 83. Лотоцький! не думай, що ти грап Потоцький, бо ти вех (паламарь) з села Бебех. Ном. № 5509. Поздоровляю ясновельможного пана грапа з іменинами. Рудч. Ск. II. 203.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках 1. ГОРОХ-українські словники ГРАФ а, ч. У Західній Європі і царській Росії – дворянський титул (середній між князем і бароном), а також особа, що має цей титул. Приклади: [Подорожній:] Тут не довго помилитись, стільки тут графів, баронів та всякого панства. (Леся Українка) Ліс і клапоть землі належав колись старому графові. (М. Івченко) Спав граф спокійно, як у власному палаці після щасливого полювання. (П. Кочура)
2. Тлумачення із "словника Української мови" граф- іменник, чоловічий рід, неістота, однина і множина ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА Називний граф графи Родовий графа графів Давальний графові, графу графам Давальний граф, графа графи, графів Орудний графом графами Місцевий на/у графі на/у графах Кличний графе графи
| ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
|---|---|---|
| Називний | граф | графи |
| Родовий | графа | графів |
| Давальний | графу | графам |
| Знахідний | граф, графа | графи, графів |
| Орудний | графом | =графами |
| Місцевий | на/у графі | на/у графах |
| Кличний | графе | графи |
Ілюстрації
|
|
|
|
