Мізчити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:36, 18 квітня 2024; Yvpylypenko.frgf23 (обговорення • внесок)
Мізчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Мозжить. Мізчив мене. НВолын. у. [[Категорія:Мі
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
]]Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Мізчити, -чу, чиш, гл. Мозжить. Те ж саме, що мізувати, обдумувати, розмірковувати над чимось.
Мізкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Соображать, размышлять. Було їм вольно розмовляти про всякії свої діла і думати, і мізкувати. Котл. Ен. III. 53. Я вже й сам не раз про се мізкував. К. Чого воно так було, — не моє діло мізкувати. Г. Барв. 19.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 430.
Ілюстрації
|
|
