Мізчити

Мізчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Мозжить. Мізчив мене. НВолын. у.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Мізчити, -чу, чиш, гл. Мозжить. Те ж саме, що мізувати, обдумувати, розмірковувати над чимось.
Мізкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Соображать, размышлять. Було їм вольно розмовляти про всякії свої діла і думати, і мізкувати. Котл. Ен. III. 53. Я вже й сам не раз про се мізкував. К. Чого воно так було, — не моє діло мізкувати. Г. Барв. 19.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 430.

Ілюстрації

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

[1]

Мізчити, -чу, чиш, гл. Мозжить. Те ж саме, що мізувати, обдумувати, розмірковувати над чимось.

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і

сучасність|підрозділ=Факультет романо- германської філології}}