Манджати

Манджа́ти, -жа́ю, -єш, гл. Поспѣшно идти. Я п’ять грошей розміняю, десять пожинаю, на Вкраїні дівчинонька, до неї манджаю. Чуб. V. 1125.

Сучасні словники

МАНДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., діал. Іти швидко, поспішати.
Була десята .. До своїх діл давно усяк уже манджав (І. Франко); – Спудей? – запитав згодом, хоч про це й питати не треба було: довгополий байбарак і сукняний капелюх, з-під якого вибивалося довге волосся, свідчили, що юнак манджає з Київської академії додому – на вакації, мабуть (Р. Іваничук); Тепер і справді можна було розпізнати зображення п'яти мандрівників, що манджають серед гір сміття (Ю. Винничук).

Фонетичні та словотвірні варіанти

• мандзьо́х «мандрівник»

Синоніми

1. Іти
2. Чухрати

Ілюстрації

Джерела

Тлумачний словник української мови Словник синонімів онлайн