Химородник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:22, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Хи́мородник, -ка, м. Колдунъ, знахарь. К. ЧР. 153, 427. Проклятий химородник, що заморочив вам голови. К. ЧР. 194.