Умовно
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 06:08, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Умовно, нар. 1) Условно. 2) Убѣдительно, стараясь уговорить, убѣдить. Одкаже йому тихо, та умовно так уже. МВ. II. 109.