Галівник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:32, 30 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Галівник, -ка, м. 1) Канатъ, которымъ тянуть паромъ. Каменец. у. 2) Работникъ, тянущій судно, бурлакъ. Черк. у. См. Галювати 1.