Блимання
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:33, 12 квітня 2024; Aatilichenko.fj23 (обговорення • внесок)
Блимання, -ня, с. 1) Мерцаніе, мельканіе, то вспыхиваніе, то погасаніе (объ огнѣ). 2) — очима. Бросаніе взгляда, миганіе глазами, хлопаніе глазами.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
БЛИ́МАННЯ, я, с. Дія за знач. бли́мати. Лампа була маленька, вона блимала.. Це блимання відбивалося на білій завісці коло маленького вікна (Коп., Земля.., 1957, 93); Блимання зірок.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 198.
Ілюстрації
|
|
|
|
