Житник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:38, 12 квітня 2024; Vmluhanska.fj23 (обговорення • внесок)
Житник, -ка, м. 1) Жукъ, появляющійся, когда наливается рожь въ колосѣ. 2) Человѣкъ, крестьянинъ (въ загадкѣ): Підбігла лепетя: вставайте, житники, сідайте на вівсяники, доганяйте шурдубурду, однімайте штрикибрики (собака, люде, коні, вовк, вівця). Ном. № 294, № 122.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
