Солодун
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:35, 12 листопада 2023; Dvilchuk.fpmv23 (обговорення • внесок)
Солодун, -на, м. = Солодій. Лохв. у. СОЛОДУ́Н, а, чол., розм. Те саме, що солодій.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 448.
