Але

Але́

Словарь української мови Бориса Грінченка

1. Но, однако, впрочемъ.Не родить рілля, але Божа воля. Ном. № 28. Єсть і біднійші од нас, а живуть же... — Запевне, що живуть; але яка жизнь їх? Котл. НП. 370. Хотіла спать, але не спала. Шевч. 558. Нема нічого без але. Ном. 2447.
2. Але́ ж, але́ ж бо. Вѣдь, вѣдь; однако уже. Але і ти того не зробиш! Ой але ж бо козак Нечай на тоє не дбає, та й з кумою із любою мед-вино кружає. Лукаш. 119.
3. Употребл. въ значеніи: Толкуй! разсказывай! Ну, вотъ! Відкіля се ти тут узявся? — Але, відкіля! Адже ти і зроду тут не бувши та прийшов, а я й часто тут буваю. Кв. II. 291. «Мабуть підсудок?» — Ні! — «Так лев?» — Ні! — «Так мішок з дукатами?» — Ні, ні! «Так папорті цвіток?» — Але-ж! — Греб. 373.
4. Неужели? Однако! А по чім груші? — По гривні. — Але!
5. Але́-але́! Але-ж! Какъ бы не такъ! дожидайся! І мені ж даси меду, як піддереш? — Але-але! «Годі вилежуватись, іди молотити!» — Але-ж!.

Словник української мови

1. Виражає протиставний зв'язок між сурядними реченнями або однорідними членами речення; та, проте, однак. О думи мої! о славо злая! За тебе марно я в чужому краю Караюсь, мучуся... але не каюсь!.. (Тарас Шевченко, II, 1953, 32); Тепер ми знову над морем і знову наші очі бродять по синій пустелі, але в мене є певність, що вони й там стрітися можуть (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 419); Батькове вирішення вступити в колгосп окрилило його. Правда, доведеться ще подолати наївні материні «умови», але загалом все так хороше й так мудро (Олександр Довженко, I, 1958, 72);
2. Виражає здивування, незадоволення. — Та яке там лихо? Кажіть швидше, спати хочу. — Але! кому спати, а кому ні! — сказав Уласович (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 156);
3. Уживається в значенні, близькому до нічого й казати!. [Служебка:] Ото але! Король пастушку свата, ..чому б мені.. не стати панею? (Леся Українка, II, 1951, 197);
4. Уживається в значенні, близькому до невже, хіба, з відтінком здивування, сумніву. — А почім груші? — По гривні. — Але?(Словник Грінченка);
5. Уживається в підсилювальному значенні; оце, ото. Ійон, ійон же, вража мати! Але Еней наш зледащів (Іван Котляревський, I, 1952, 79);
6. Цілком, зовсім. Без мене одного ніхто,алето ніхто.. не міг би під час зими виглянути з хати (Іван Франко, III, 1950, 196).

Джерела

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Тлумачення слова "але" можна знайти в сучасних українських словниках, таких як "Словник української мови" в трьох томах під редакцією Бориса Грінченка, "Великий тлумачний словник сучасної української мови" Івана Білодіда, або онлайн словники, такі як "Словник Української Мови" на сайті dict.ua або "Український словник" на сайті slovnyk.ua.

Зазвичай тлумачення слова "але" включає такі аспекти:

Сполучник протиставлення: Слово "але" є сполучником, який вживається для вираження протиставлення двох думок, ідей або фактів у тексті.

Виразне використання: "Але" може використовуватися для підкреслення розбіжностей, суперечностей чи невдоволеності між двома або більше елементами в мовленні.

Зміна напрямку мислення: Часто вживається для зміни напрямку мислення або обговорення нової ідеї після введення попередньої.

Узагальнення: У деяких випадках "але" може використовуватися для узагальнення, підсумовування або закінчення думки.

Тлумачення слова "але" в сучасних словниках може бути дещо варіативним в залежності від контексту та використання в різних мовленнєвих ситуаціях.

Ілюстрації

Див. також

Слово "але" - це один із найбільш уживаних сполучників української мови. Ось кілька цікавих фактів про це слово:

• Універсальність: "Але" є словом, яке можна зустріти в будь-якому тексті або усному вислові. Воно використовується у всіх стилях мовлення та в усіх сферах життя.

• Сполучник протиставлення: Головна функція слова "але" полягає в протиставленні двох ідей чи дій. Воно вказує на зіткнення або розбіжність між ними. Наприклад: "Вона хотіла піти на прогулянку, але дощ почався".

• Походження: Слово "але" походить від старослов'янського "ale", що має те ж значення.

• Різноманітність вживання: "Але" може вживатися в різних варіантах речення і мати різне місце в тексті. Воно може бути введене в речення на початку, середині або в кінці.

• Емоційне забарвлення: Часто вживається для підкреслення чиєїсь невдоволеності, сумніву або роздумів. Наприклад: "Ти дуже розумний, але іноді не вдається зрозуміти твої рішення".

Слово "але" має значний вплив на будову речень і зміст мовлення в українській мові.

Джерела та література

• "Словник української мови" в трьох томах під редакцією Бориса Грінченка.

• "Великий тлумачний словник сучасної української мови" Івана Білодіда.

Онлайн словники:

• "Словник Української Мови" на сайті dict.ua.
• "Український словник" на сайті slovnyk.ua.

Енциклопедії та словники української мови:

• "Енциклопедія сучасної України".
• "Українська мова. Енциклопедичний словник".
• "Словник синонімів української мови".

Навчальні посібники з української мови:

• "Підручник з української мови для середньої школи".
• "Практичний курс української мови".
• "Стилістика української мови".