Морок
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:47, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Мо́рок, -ку, м. 1) Мракъ. Обгорнув (Оврама) морок великий. К. Густий морок скрізь по хатах, густіший в будинках, що нема душі живої в сестрах українках. К. Досв. 40. Нехай його густий обійме морок. К. Іов. 2) Чортъ, нечистая сила. См. Морока 2. Чуб. І. 196.
