Зімовник

Зімовни́к, -ка, м. Зимнее жилице запорожца внѣ Сѣчи. Сидів він зімовником серед дикого степу на Низу. К. ЧР. 13. Зимівни́к — тип поселення, поширений з найдавніших часів серед напівкочових жителів південноруських степів. Тип господарства, хутору поширений у запорізьких, чорноморських та у частини донських козаків, коли не було військових дій (особливо взимку). Загальна характеристика Назва житла (хутора) і козацького господарства Запорожжя, Причорномор'я й частини Донщини. На території Вольностей Війська Запорозького низового виникли в 1-й пол. XVI ст. як місця для утримання худоби взимку, пізніше «зимівниками» тут стали називати зимові помешкання для людей. З розвитком місцевого сільського господарства і промислів перетворилися на значні економічні осередки, де застосовувалася наймана праця новоприйнятих і незаможних козаків, а також зубожілих селян. Додаткові тлумачення Зимівник — тип поселення, зимове житло запорожця за межами Січі. Зимівник — утеплене приміщення для зимування бджіл. Зимі́вник — той, хто залишається зимувати де-небудь з певною метою.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Зімовник.jpg

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{Шаблон:Факультет журналістики]]