Старанний

Старанний, -а, -е. Старательный, заботливый.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) Тлумачення слова у сучасних словниках СТАРА́ННИЙ, а, е. Який дбайливо, ретельно, щиро виконує що-небудь, ставиться до чогось; дбайливий, ретельний. Уважний і старанний учень Побачив те, що іншим не під силу (Микола Гірник, Стартують.., 1963, 10); Слава про Данила пройшла далеко, що він до письма старанний (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 416); В вечірню школу йде Оксана, — Вона кінча десятий клас. В роботі щира і старанна, Проста дівчина — без прикрас (Любов Забашта, Нові береги, 1950, 92); // Який виконується, здійснюється дбайливо, ретельно. Видання мені сподобалося:.. дешево і старанна коректа (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 126); Старанна праця, що забезпечила високі врожаї, дала нам змогу перевиконати план продажу зерна державі (Хлібороб України, 1, 1968, 6); Систематичний і старанний технічний догляд, дбайливе ставлення до машин і правильна їх експлуатація — основа безперебійної і тривалої їх роботи (Радянська Україна, 20.I 1954, 2); // Який виражає дбайливість, ретельність, свідчить про них. Старанний почерк; Старанний вигляд. Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 651.

Ілюстрації

Див. також

СТАРАННИЙ — СЛОВОЗМІНА стара́нний прикметник тверда група позитивне відмінок чол. р. жін. р. сер. р. множина називний стара́нний стара́нна стара́нне стара́нні родовий стара́нного стара́нної стара́нного стара́нних давальний стара́нному стара́нній стара́нному стара́нним знахідний стара́нний, стара́нного стара́нну стара́нне стара́нних, стара́нні орудний стара́нним стара́нною стара́нним стара́нними місцевий стара́нному, стара́ннім стара́нній стара́нному, стара́ннім стара́нних