Ломак
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:50, 11 квітня 2024; Misimakovska.fj23 (обговорення • внесок)
Ломак, -ка, м. Пт. крапивникъ, Trogloditus parvulus. Вх. Лем. 432. Ум. Ломачо́к.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачний словник української мови
ЛОМА́КА, и, ж., розм. Велика палиця; дрючок. Без ломаки ніччю не випускалася [Варвара], хоч це не є звичаєм молодиць ходити з палицею (Л. Мартович); Чувся стукіт ломаками по стовбурах і тріщання сухого гілля, наче на нас сунула десь рухлива молотарка (Б. Антоненко-Давидович); Кілька чоловік тягло палиці й ломаки, і на розпластане тіло посипалася хмара ударів (Валерій Шевчук); * У порівн. Великий, як ломака, а дурний, як собака (Номис).