Матка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:29, 8 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Матка, -ки, ж. 1) = Мати. Який тепер світ настав, що син матки не пізнав. Чуб. На те циган матку б’є, щоб його жінка боялась. Ном. № 3906. 2) Пані-ма́тка. а) Хозяйка дома. б) Попадья, матушка. А як твоя думка, паніматко, спитав о. Хведір у жінки. Левиц. І. 405. 3) Самка, имѣющая дѣтей. Ласкаве телятко дві матки ссе. Ном. № 3302. 4) Пчела — самка, матка. А за ним повалило козацтво, як за маткою бжоли. К. 5) = Матірна 2. Жінкам же треба було ще й коноплі брати, мочити матки, щоб терти за літнього сонця. Г. Барв. 147. 6) Ум. отъ мата. Давай матки плести, ну запинати вікна, щоб не перся мороз у хату. Мир. ХРВ. 126. 7) Родъ игры въ мячъ. Ив. 28. КС. 1887. VI. 458. 8) — жи́тна = Матиця 4. Вх. Лем. 434.