Ублагати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 05:29, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ублага́ти, -га́ю, -єш, гл. Умолить; умилостивить. Росердила миленького, да вже не вблагаю; хоть вблагаю, не вблагаю, да вже не такого. Мет. 66. Та святих отіх благала, таки ж ублагала. Шевч. 260.