Клац!

Клац! меж. Шелкъ! (зубами) А пакінь клац її зубами. Рудч. Ск. II. 12.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках КЛАЦ, виг. 1. Звуконаслідування, що позначає уривчастий звук, утворений клацанням. - Вісім-п'ятнадцять, клац. Знімай мішки,- пише квиток Гнида старий (Головко, II, 1957, 30).

2. Уживається як присудок за знач. клацати, клацнути.

Ілюстрації