Мирити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:22, 9 квітня 2024; Yokhutorianska.fj23 (обговорення • внесок)
Мири́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Мирить, примирять. 2) Мириться (съ кѣмъ, чѣмъ). Не мирити. Ссориться. За кису світ увесь не мирить. Г. Барв. 448.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики}}}]]
