Двоїти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:32, 15 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Двоїти, двою, двоїш, гл. 1) Двоить. 2) Дѣлать или говорить одинъ разъ такъ, а другой — иначе. Він раз каже так, а раз инак: він сам двоїть. Екатериносл. у.