Варнякати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:48, 6 квітня 2024; Kyvashchuk.fj23 (обговорення • внесок)
Варнякати, -каю, -єш, варнячити, -чу, -чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе варнячить. Ном. № 13047.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ВАРНЯКАТИ, аю, аєш, недок., перех. і без додатка. 1. Говорити щось неістотне, пусте; базікати, теревенити. П'яний буде варнякати цілу ніч! (Мирний, III, 1954, 219); - Варнякаєте ви таке, що воно зовсім не до діла (Вас., І, 1959, 69).
2. Говорити невиразно, незрозуміло. Розказує, руками бовта, слова варнякає не наші (Кв.-Осн., II, 1956, 482).
Ілюстрації
|
|
|
|
