Чабанувати

Чабанува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Быть пастухомъ овецъ. Желех.

Сучасні словники

Зі словника української мови

ЧАБАНУВАТИ, ую, уєш, недок. Доглядаючи, пасти вівці. [Старшина:] Не бійся, його тут нема, він десять літ уже в Криму чабанує, навряд чи й прийде! (К.-Карий, І, 1960, 38); Батька Омелько бачить не дуже часто, бо він увесь час у степу, чабанує разом з Сильвестром Шандруком (Донч., IV, 1957, 493).

Зі словника синонімів української мови

ПАСТУ́ШИТИ (бути за пастуха), ПАСТУХУВА́ТИ, ЧЕРЕДНИКУВА́ТИ (перев. при великій рогатій худобі); ВІВЧА́РИТИ, ВІВЧАРЮВА́ТИ, ЧАБАНУВА́ТИ, ЧАБА́НИТИ рідше (при вівцях). — Ми разом пастушили в полонині (М. Коцюбинський); Змалку пастухував (Сухомлинський), ходив за чужою чередою (І. Цюпа); — Я в Березняках громадським чередником служив.. Жонатим ще п'ять літ чередникував (І. Волошин); Він і всі товариші зареклися вівчарити тут (А. Крушельницький); Багато пригод сам пережив замолоду ..та й потім, коли вівчарював (В. Гжицький); (Старшина:) Він десять літ уже в Криму чабанує (І. Карпенко-Карий).

Ілюстрації