Повінчатися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:34, 29 березня 2024; Ampetryk.fpsrso23 (обговорення • внесок)
Повінча́тися, -ча́юся, -єшся, гл. Повѣнчаться. Не топись, козаче, бо душу загубиш; ходім повінчаймось, коли вірно любиш. Мет. 17.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ПОВІНЧАТИСЯ, аюся, аєшся, док. Вступити в шлюб за церковним обрядом; обвінчатися. - Коли б хоч ми повінчались, то й я за ним пішла б (Кв.-Осн., II, 1956, 285); Недовго тягли - повінчалися, і переїхала мачуха до хати Шевченків (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 31); * Образно. Шепчуть вітру квітки: гей, в танок! Повінчайся з туманами ночі (Тич., І, 1957, 10).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Тлумачний словник української мови